1. Словник української мови в 11 томах

араби

АРА́БИ, ів, мн. (одн. ара́б, а, ч.; ара́бка, и, ж.). Група народів, що становить основне населення Передньої Азії і Північної Африки.

Прислужниці арабки, туркені.. розносять кофе, фрукти й шербети (Н.-Лев., II, 1956, 446);

Котиться з Африки хвиля.. І може, та хвиля, що мила ноги араба, набігає тепер на мої ноги, як символ єднання… (Коцюб., II, 1955, 291);

Основну масу населення Південно-Західної Азії становлять араби (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. араби — -ів, мн. (одн. араб, -а, ч.; арабка, -и, ж.). Група народів, що становить основне населення Передньої Азії та Північної Африки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. араби — АРА́БИ, ів, мн. (одн. ара́б, а, ч.; ара́бка, и, ж.). Група народів, що становить основне населення Південно-Західної Азії та Північної Африки. Прислужниці арабки, туркені .. розносять кофе, фрукти й шербети (І. Словник української мови у 20 томах
  3. араби — У сучасному розумінні особи, які визнають рідною араб. мову, населяють Зх. Азію, Пн. і частково Центр. Африку; не становлять єдиної етнічної групи, виникли внаслідок змішування араб. кочовиків Аравійського півостр. із населенням завойованих ними в VII ст. Універсальний словник-енциклопедія