1. Словник української мови в 11 томах

арматурник

АРМАТУ́РНИК, а, ч. Той, хто виготовляє, встановлює чи обслуговує арматуру (в 1 і 2 знач.).

Арматурники ставлять сталеві конструкції, зварники варять електрикою шви (Ю. Янов., II, 1958, 424).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арматурник — армату́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. арматурник — -а, ч. Той, хто виготовляє, встановлює чи обслуговує арматуру (в 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. арматурник — АРМАТУ́РНИК, а, ч. Той, хто виготовляє, встановлює чи обслуговує арматуру (у 1, 2 знач.). Арматурники ставлять сталеві конструкції, зварники варять електрикою шви (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах