1. Словник української мови в 11 томах

архаїзм

АРХАЇ́ЗМ, у, ч.

1. Застаріле явище, пережиток старовини.

2. лінгв. Застаріле слово, мовний зворот або граматична форма, що вийшли з ужитку.

Особливо тим цікаві вони [пісні], що майже всі.. новішого походження, якеє доказує бесіда, чиста, без архаїзмів, часом зовсім локально забарвлена (Фр., XVI, 1955, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. архаїзм — архаї́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. архаїзм — [архайізм] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  3. архаїзм — -у, ч. 1》 Застаріле явище, пережиток старовини. 2》 лінгв. Застаріле слово, мовний зворот або граматична форма, що вийшли з ужитку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. архаїзм — АРХАЇ́ЗМ, у, ч. 1. Застарілий, який не відповідає сучасності, предмет побуту, явище, поняття і т. ін. У бойківській хаті збереглося чимало архаїзмів. Це нахил дверей до середини, трапецієподібна форма дверей (з наук. літ.). 2. лінгв. Словник української мови у 20 томах
  5. архаїзм — (від грец. αρχαίος – стародавній) 1. Слово чи мовний зворот, що застарів або вийшов із ужитку. 2. Пережиток минулого. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. архаїзм — Архаї́зм, -му, -мові; -ї́зми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. архаїзм — рос. архаизм (від грец. archaios — стародавній) — 1. Слово чи мовний зворот, що застарів або вийшов із ужитку. 2. Пережиток минулого. Eкономічна енциклопедія