асоційованість

АСОЦІЙО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. доасоційо́ваний 2.

Досить міцна тенденція наголошувати —ний у прикметників віддієслівних, частіше — з пасивним значенням. Такі прикметники звичайно зберігають виразну асоційованість з відповідними дієсловами (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 499).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. асоційованість — асоційо́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. асоційованість — Екологічний, біологічний і фітоценотичний зв'язок різних популяцій, який виникає у фітоценозі. Словник термінів з агрофітоценології
  3. асоційованість — -ності, ж. Абстр. ім. до асоційований 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. асоційованість — АСОЦІЙО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до асоційо́ваний 2. Досить міцна тенденція наголошувати “-ний” у прикметників віддієслівних, частіше – з пасивним значенням. Такі прикметники звичайно зберігають виразну асоційованість із відповідними дієсловами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах