1. Словник української мови в 11 томах

атлетика

АТЛЕ́ТИКА, и, ж. Система фізичних вправ, спрямованих на виховання в людини спритності, сили, витривалості.

Важка́ атле́тика — вид спорту, який охоплює боротьбу, бокс і піднімання тягарів.

На чемпіонаті світу а важкої атлетики.. радянський штангіст завоював почесне звання чемпіона світу (Рад. Укр., 20. ІХ 1962, 4);

Легка́ атле́тика — вид спорту, який включає біг, стрибки, кидання списа, диска та ін.

Антти Тойвонен говорив, захлинаючись, про своє навчання в інституті, про те, що він вийшов переможцем з легкої атлетики (Збан., Любов, 1957, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атлетика — атле́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. атлетика — -и, ж. Система фізичних вправ, спрямованих на виховання в людини спритності, сили, витривалості. Важка атлетика — вид спорту, який охоплює боротьбу, бокс і піднімання тягарів. Легка атлетика — вид спорту, який включає біг, стрибки, кидання списа, диска і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. атлетика — АТЛЕ́ТИКА, и, ж. Система фізичних вправ, спрямованих на виховання в людини спритності, сили, витривалості. Атлетика – жанр мистецтва, демонстрування людиною своєї фізичної сили в художній формі (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. атлетика — атле́тика (грец. αθλητική) 1. У давніх греків мистецтво досягати гармонійного фізичного розвитку за допомогою фізичних вправ. У сучасному фізичному вихованні розрізняють легку А. (біг, ходіння, стрибки, метання) і важку А. (підняття ваги – гирі, гантелі, штанги). 2. Вид циркового мистецтва. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. атлетика — Атле́тика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)