1. Словник української мови в 11 томах

атракціон

АТРАКЦІО́Н, у, ч.

1. Номер у цирковій або естрадній програмі, що привертає увагу глядачів своєю ефектністю, незвичайністю.

Цирковий атракціон не відбувся через негоду (Смолич, Після війни, 1947, 42).

2. перев. мн. Розваги в місцях відпочинку: карусель, гойдалка, тир і т. ін.

Великою популярністю користуються серед наймолодших недавно відкриті атракціони "Містечка розваг". Тут завжди багате дітей (Рад. Укр., 14.V 1957, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атракціон — атракціо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. атракціон — (цирковий) видовище, трюк ефектний номер; (для дітей) розвага. Словник синонімів Караванського
  3. атракціон — -у, ч. 1》 Номер у цирковій або естрадній програмі, що привертає увагу глядачів своєю ефектністю, незвичайністю. 2》 перев. мн. Розваги в місцях відпочинку: карусель, гойдалка, тир і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. атракціон — АТРАКЦІО́Н, у, ч. 1. Номер у цирковій або естрадній програмі, що привертає увагу глядачів своєю ефектністю, незвичайністю. Цирковий атракціон не відбувся через негоду (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. атракціон — атракціо́н (франц. attraction, букв. – притягання) 1. Номер циркової програми. 2. Вид масових розваг. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. атракціон — Атракціо́н, -ну, -нові, на-ні; -о́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)