1. Словник української мови в 11 томах

атрофований

АТРОФО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до атрофува́тися;

// У знач. прикм.

Після 60-річного віку кількість атрофованих нервових волокон збільшується (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атрофований — атрофо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. атрофований — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до атрофуватися. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. атрофований — АТРОФО́ВАНИЙ, а, е. Який атрофувався. Після 60-річного віку кількість атрофованих нервових волокон збільшується (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. атрофований — ВІДМЕ́РЛИЙ (про рослини, частини живого організму — який загинув), МЕ́РТВИЙ, ВІДЖИ́ЛИЙ, ЗМЕРТВІ́ЛИЙ, АТРОФО́ВАНИЙ, СУХИ́Й, ЗАСО́ХЛИЙ, ЗСО́ХЛИЙ (ЗІСО́ХЛИЙ) (про рослини). Перед.. Словник синонімів української мови
  5. атрофований — Атрофо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)