афект

АФЕ́КТ, у, ч. Стан дуже великого, але короткочасного нервового збудження.

Афектами називають емоціональні процеси, які навальне й бурхливо оволодівають людиною і мають характер короткочасних спалахів (Психол., 1956, 152);

Вже непідвладний здоровому глуздові, в стані афекту.., він тупо гатив стиснутим кулаком лівої руки в полум’я (Руд., Остання шабля, 1959, 200).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. афект — Ще одна пара слів-паронімів: афект – ефект. Перше з них передає стан дуже великого, але короткочасного нервового збудження, під час якого людина втрачає самовладання. “В стані афекту він тупо гатив стиснутим кулаком лівої руки в полум’я” (Микола Руденко). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. афект — афе́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. афект — Тимчасова патологічна дезорієнтація свідомості, її “звуження”, що викликане раптовим надсильним емоційним впливом і супроводжується інтенсивними імпульсивними діями та функціональними змінами ендокринної системи; конфліктний емоційний стан... Словник із соціальної роботи
  4. афект — Збудження, хвилювання, пристрасть; ФР. раж, розпал, нестяма, гістерика. Словник синонімів Караванського
  5. афект — Запал, нестяма, зворух Словник чужослів Павло Штепа
  6. афект — -у, ч. Стан дуже великого, але короткочасного нервового збудження. Астенічний афект — стан, що супроводжується пригніченим настроєм. Застійний афект — стан наростаючої емоційної напруженості та неспокою, що не отримують нормальної розрядки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. афект — АФЕ́КТ, у, ч. Дуже велике, але короткочасне нервове збудження. Вже непідвладний здоровому глуздові, в стані афекту.., він тупо гатив стиснутим кулаком лівої руки в полум'я (М. Руденко); Істина може народитися не у сварці, не в стані афекту, а в розумній доброзичливій розмові (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  8. афект — 1) задум, прихильність 2) див. афекція Словник застарілих та маловживаних слів
  9. афект — афе́кт (від лат. affectus – настрій, хвилювання, пристрасть) психол. короткочасне бурхливе переживання людини (гнів, лють, жах, відчай, раптова велика радість). Словник іншомовних слів Мельничука
  10. афект — ЗБУ́ДЖЕННЯ (стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ННЯ, ПАЛ підсил., ОП'ЯНІ́ННЯ підсил., СП'ЯНІ́ННЯ підсил., ХМІЛЬ чого, підсил., ГАРЯ́ЧКА підсил. розм., ПОДРА́ЗНЕННЯ діал.; АФЕ́КТ (дуже велике, але короткочасне збудження). Словник синонімів української мови
  11. афект — Афе́кт, -ту, в -ті; афе́кти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. афект — рос. аффект (латин. affectus — настрій, хвилювання, пристрасть) — короткочасне надбурхливе, вибухове переживання, надмірне емоційне піднесення (гнів, жах, лють, відчай, раптова велика радість). Eкономічна енциклопедія