ах
АХ, виг.
1. Уживається при вираженні переляку, здивування, радості і т. ін.
[Олімпіада Іванівна:] Га, що тут? Ах, це ти, Любочко? (Л. Укр., II, 1951, 42);
// Уживається при вираженні захоплення, нетерпеливості і т. ін.
А він дививсь у віконце, дививсь і заспівав… Ах, що то яка пісня була! (Вовчок, І, 1955, 348);
Ах, яка глибінь альтова — наче в озері блакить! (Тич., II, 1957, 196);
// Уживається при вираженні горя, співчуття і т. ін.
— Ах, бідні коні, — зітхнула Ліда, — що ж вони винні? (Коцюб., II, 1955, 399);
// у знач. ім., розм.
Вона з охами та ахами заходила в море по шию (Трубл., II, 1955, 98).
2. Виражає обурення, незадоволення, досаду.
А вас, письменних, треба б бити, Щоб не кричали: "Ах! аллах! Не варт, не варт на світі жити!" (Шевч., II, 1953, 52);
[Любов:] Ах, сіїгами! Тьотю Ліпо! підіть попросіть тую пані, щоб перестала грати (Л. Укр., II, 1951, 66).
3. Уживається при вираженні думки, що несподівано з’явилась, здогаду, спогаду.
Лишився біль у серці та безталання — і більш нічого.. Ах, правда: лишилась ще глуха ненависть до всього, що зветься паном (Коцюб., І, 1955, 227).
Значення в інших словниках
- ах — ах вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ах — Ох! ой! йой! ой-йой! ай! Словник синонімів Караванського
- ах — виг. 1》 Уживається з вираженням переляку, здивування, радості і т. ін. || Уживається з вираженням захоплення, нетерпеливості і т. ін. || Уживається з вираженням горя, співчуття і т. ін. 2》 Виражає обурення, незадоволення, досаду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ах — АХ, виг. 1. Уживається для вираження переляку, здивування, радості і т. ін. [Олімпіада Іванівна:] Га, що тут? Ах, це ти, Любочко? (Леся Українка); // Уживається для вираження захоплення, нетерпеливості і т. ін. А він дививсь у віконце, дививсь і заспівав. Словник української мови у 20 томах
- ах — Ах! меж. Ахъ! А вона не хоче, бо я не багатий, — ах я нещасний, — що ж маю діяти? Коцип. І. 5. Словник української мови Грінченка