1. Словник української мови в 11 томах

бабахнути

БАБА́ХНУТИ, ну, неш, док., розм.

1. неперех. Однокр. до бабахати 1.

Хтось цілиться з-за клена, Бабахнув постріл (Іван Нехода, Казки.., 1958, 31);

// безос.

Ось відкілясь блимнуло світлом... раз... і вдруге... А це — як бабахне! (Панас Мирний, IV, 1955, 332).

2. перех. Однокр. до бабахати 2.

Велика дошка впала зверху так близько, що ледве не бабахнула мене по голові (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 66).

3. неперех. Упасти з шумом.

Так і бабахнув у воду (Словник Грінченка);

Вовк перекинувся і стрімголов бабахнув у море (Іван Франко, IV, 1950, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабахнути — баба́хнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. бабахнути — -ну, -неш, док., розм. 1》 неперех. Однокр. до бабахати 1). 2》 перех. Однокр. до бабахати 2). 3》 неперех.Упасти з шумом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бабахнути — БАБА́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до баба́хати 1. Хтось цілиться з-за клена. Бабахнув постріл (І. Нехода); Бабахнули зенітки, й одночасно вибухли перші бомби (І. Багряний); // безос. Ось відкілясь блимнуло світлом... раз... і вдруге... Словник української мови у 20 томах
  4. бабахнути — баба́хнути (бебе́хнути) загуркотіти, упасти із шумом (м, ср, ст): Діти дуже товклися в своєму покої, я вже збиралася йти, щоб привести їх до тями, аж тут як щось бабахне, відкриваю двері, а то вже вазонок з мушкателькою на землі лежить (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. бабахнути — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. бабахнути — Бабахнути, -ну, -неш одн. бабахати Словник української мови Грінченка