бабега
БАБЕ́ГА, и, ж., зневажл. Збільш. до ба́ба¹ 2, 3.
Теща малювалася йому страшною мегерою, здоровенною бабегою з чорною бородавкою на носі, з гучним лайливим голосом (Загреб., Спека, 1961, 252).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бабега — бабе́га іменник жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- бабега — -и, ж. Збільш.-зневажл. до баба I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бабега — БАБЕ́ГА, и, ж., зневажл. Збільш. до ба́ба¹ 2, 3. Кожній жінці, бодай і такій бабезі, як я, приємніше з нагоди вибратись за допомогою гарного, ставного хлопця (Н. Словник української мови у 20 томах
- бабега — див. баба Словник синонімів Вусика
- бабега — Бабега, -ги ж. Бабище. ув. отъ баба. Конст. у. Словник української мови Грінченка