бабега

БАБЕ́ГА, и, ж., зневажл. Збільш. до ба́ба¹ 2, 3.

Теща малювалася йому страшною мегерою, здоровенною бабегою з чорною бородавкою на носі, з гучним лайливим голосом (Загреб., Спека, 1961, 252).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабега — бабе́га іменник жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. бабега — -и, ж. Збільш.-зневажл. до баба I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бабега — БАБЕ́ГА, и, ж., зневажл. Збільш. до ба́ба¹ 2, 3. Кожній жінці, бодай і такій бабезі, як я, приємніше з нагоди вибратись за допомогою гарного, ставного хлопця (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. бабега — див. баба Словник синонімів Вусика
  5. бабега — Бабега, -ги ж. Бабище. ув. отъ баба. Конст. у. Словник української мови Грінченка