1. Словник української мови в 11 томах

багрець

БАГРЕ́ЦЬ, ю́, ч. Те саме, що багря́нець.

Гомоніла зграя, поки сонечко не закочувалося, багряна зоря не кидала на все місто свій багрець і мороз не кріпчав (Вовчок, І, 1955, 297);

Гасне багрець від заходу сонця, синіють поля і хати (Кучер, Прощай.., 1957, 321);

Багрець лісів, душі моїй відрада. Хоч і жовтій, ніколи ж не в’ялись (Мал., І, 1956, 129).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багрець — багре́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. багрець — -ю, ч. Те саме, що багрянець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. багрець — БАГРЕ́ЦЬ, ю́, ч. Те саме, що багря́нець. Гомоніла зграя, поки сонечко не закочувалося, багряна зоря не кидала на все місто свій багрець і мороз не кріпчав (Марко Вовчок); Гасне багрець від заходу сонця, синіють поля і хати (В. Словник української мови у 20 томах
  4. багрець — БАГРЯ́НЕЦЬ (густо-червоний колір), БАГРЕ́ЦЬ, ПУ́РПУР, БАГРЯ́НЬ поет. Дикий виноград, передчуваючи свій близький кінець, налився багрянцем (Ірина Вільде); Надворі Багрець вечірньої зорі Палав, мигтів, палахкотів, Як шовк веселих прапорів (М. Словник синонімів української мови
  5. багрець — Ба́гре́ць, ба́греця́, -це́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. багрець — Багрець, -ця м. Яркій багровый цвѣтъ. МВ. ІІІ. 81. Словник української мови Грінченка