1. Словник української мови в 11 томах

багрянець

БАГРЯ́НЕЦЬ, нцю, ч. Густо-червоний, пурпуровий колір.

Вигравали густим багрянцем китиці горобини (Шиян, Баланда, 1957, 125);

Де-не-де по лісах уже прохоплювалось перше полум’я осіннього багрянцю (Гончар, III, 1959, 91);

*У порівн. На білих крилах червонів кров, Мов на снігу зорі вечірньої багрянець (Л. Укр., І, 1951, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багрянець — (темно-червоний колір) багрець, пурпур, шарлат. Словник синонімів Полюги
  2. багрянець — багря́нець іменник чоловічого роду колір Орфографічний словник української мови
  3. багрянець — -нцю, ч. Густо-червоний, пурпуровий колір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. багрянець — БАГРЯ́НЕЦЬ, нцю, ч. Густо-червоний, пурпуровий колір. Вигравали густим багрянцем китиці горобини (А. Шиян); Де-не-де по лісах уже прохоплювалось перше полум'я осіннього багрянцю (О. Гончар); * У порівн. На білих крилах червоніє кров, Мов на снігу зорі вечірньої багрянець (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  5. багрянець — БАГРЯ́НЕЦЬ (густо-червоний колір), БАГРЕ́ЦЬ, ПУ́РПУР, БАГРЯ́НЬ поет. Дикий виноград, передчуваючи свій близький кінець, налився багрянцем (Ірина Вільде); Надворі Багрець вечірньої зорі Палав, мигтів, палахкотів, Як шовк веселих прапорів (М. Словник синонімів української мови