1. Словник української мови в 11 томах

багряниця

БАГРЯНИ́ЦЯ, і, ж. Довгий верхній одяг з дорогої тканини багряного кольору, який у старовину носили монархи.

І в багряниці довгополій Ходив [Саул] по храмині, ходив (Шевч., II, 1953, 352);

— Королівно, ясна панно, стану вашому належить багряниця і корона, а не ся буденна одіж (Л. Укр., І, 1951, 434).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багряниця — багряни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. багряниця — -і, ж. Довгий верхній одяг з дорогої тканини багряного кольору, що його колись носили монархи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. багряниця — БАГРЯНИ́ЦЯ, і, ж. Довгий верхній одяг з дорогої тканини багряного кольору, який у старовину носили монархи. Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому [Ісусу Христу] поклали на голову, та багряницю наділи на Нього (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  4. багряниця — Багряни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. багряниця — Багряниця, -ці ж. Царская пурпурная мантія, багряница. Собі багряницю пошив жилами твердими. Шевч. Вони одягли його в багряницю. Єв. Мр. XV. 17. Словник української мови Грінченка