байбак

БАЙБА́К див. баба́к.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байбак — байба́к 1 іменник чоловічого роду, істота гризун рідко байба́к 2 іменник чоловічого роду, істота про ледачу людину рідко Орфографічний словник української мови
  2. байбак — див. бабак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. байбак — БАЙБА́К див. баба́к. Словник української мови у 20 томах
  4. байбак — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  5. байбак — як байба́к у норі́, зі сл. жи́ти. Одиноко. — Істинно так… живи та їж, поки роток свіж. От, приміром, я: живу сам, як байбак у норі, тільки й того, що до церкви та додому (М. Лазорський). Фразеологічний словник української мови
  6. байбак — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
  7. байбак — Байбак, -ка м. = бабак. Вх. Пч. II. 5. Словник української мови Грінченка