байковий
БА́ЙКОВИЙ, а, е. Прикм. до ба́йка²;
// Зробл., пошитий з байки.
У байковій юбці — Вона мені все на думці (Чуб., V, 1874, 403);
Мати поправила байкову пелюшку, віддала дитину Мірошниченкові (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 218).
БАЙКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ба́йка¹ 1.
Ще в Греції існувала байкова традиція вже в VIII — VII ст. до н. е. (Ант. літ., 1938, 111).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- байковий — ба́йковий прикметник пошитий з байки байко́вий прикметник від: ба́йка — алегоричний твір Орфографічний словник української мови
- байковий — I байк`овий-а, -е. Прикм. до байка I 1). II б`айковий-а, -е. Прикм. до байка II. || Зробл., пошитий з байки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- байковий — БАЙКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ба́йка¹ 1. Ще в Греції існувала байкова традиція вже в VIII–VII ст. до н. е. (з наук. літ.). БА́ЙКОВИЙ, а, е. Прикм. до ба́йка²; // Вигот., пошитий з байки. У байковій юбці – Вона мені все на думці (П. Словник української мови у 20 томах
- байковий — Ба́йковий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- байковий — Байковий, -а, -е = баєвий. У байковій юпці вона мені все на думці. Чуб. V. 405. Словник української мови Грінченка