1. Словник української мови в 11 томах

баламкання

БАЛА́МКАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. бала́мкати 1 і звуки, утворювані цією дією.

Мідне баламкання наче пливе-хилитається в затужавілій тиші (Речм., Весн. грози, 1961, 322).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баламкання — бала́мкання іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. баламкання — -я, с., діал. Дія за знач. баламкати 1) і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баламкання — БАЛА́МКАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. бала́мкати 1 і звуки, утворювані цією дією. Мідне баламкання наче пливе-хилитається в затужавілій тиші (В. Речмедін); З ветхої дерев'яної дзвіниці линуло журливе, одноманітне баламкання... (І. Нижник); З города долинуло баламкання дзвонів (Ю. Винничук). Словник української мови у 20 томах