балти
БА́ЛТИ, ів, мн. Група споріднених народів (латишів, литовців, зниклих пруссів, ятвягів та ін.), що жили на південно-східному узбережжі Балтійського моря.
Відомо, що на Наддніпрянщині були великі області, де слов’янам передували давні балти.. Це дуже близька слов’янам парость індоєвропейців (Веч. Київ, 24.VI 1971, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балти — -ів, мн. Група споріднених народів (латишів, литовців, зниклих пруссів, ятвягів та ін.), що жили на південно-східному узбережжі Балтійського моря. Великий тлумачний словник сучасної мови
- балти — БА́ЛТИ, ів, мн. Група споріднених народів (латишів, литовців, зниклих пруссів, ятвягів і т. ін.), що жили на південно-східному узбережжі Балтійського моря. Відомо, що на Наддніпрянщині були великі області, де слов'янам передували давні балти. Словник української мови у 20 томах
- балти — Група індоєвроп. народів, які наприкінці I тис. до н.е. і в I тис. н.е. засeлили сx. узбeрeжжя Балтійського м. від нижньої Вісли до гирла Двіни; до ниx зараховують литовців і латишів, а також вимeрлі плeмeна прусів, ятвягів і курів. Універсальний словник-енциклопедія