1. Словник української мови в 11 томах

банально

БАНА́ЛЬНО. Присл. до бана́льний.

За столом [Никодим] був привітний і банально дотепний (Кол., Терен.., 1959, 339);

— А життя ж мав свої терни, висловлюючись банально (Ле, Міжгір’я, 1953, 546);

// у знач. присудк. сл.

З чого ж почати [книгу]? Може з чайки, яка одиноко в’ється, наче когось шукає на дні морському?.. Ні, то банально (Кучер, Голод, 1961, 195).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банально — бана́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. банально — Присл. до банальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. банально — БАНА́ЛЬНО. Присл. до бана́льний. За столом був [Никодим] привітний і банально дотепний (П. Колесник); – А життя ж має свої терни, висловлюючись банально (Іван Ле); Тутешні виборці не схильні банально “продаватися”, як безпринципні люмпени (із журн. Словник української мови у 20 томах