банка
БА́НКА¹, и, ж.
1. Скляна, металева і т. ін. посудина переважно циліндричної форми.
У них знайдено.. по кілька скляних банок, у яких лежить якась пахуча біла й рожева мазь (Кучер, Трудна любов, 1960, 445);
// Бляшана коробка для консервів.
Сажнєв великим кишеньковим ножем вигорнув у миску з банки консерви (Ткач, Крута хвиля, 1956, 79).
∆ Ле́йденська ба́нка, фіз. — лабораторний прилад для нагромадження електрики.
Великою подією в науці було винайдення так званої лейденської банки, цього першого конденсатора електричної енергії (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 9).
2. мед., звичайно мн. ба́нки, нок. Невеликі грушовидні скляночки з потовщеними вінцями, що застосовуються для того, щоб викликати приплив крові на окремих ділянках тіла.
Коли приступ минув, ми почали ставити банки (М. Ол., Чуєш.., 1959, 4);
Відтяжним засобом, який дів на кровообіг, є банки (Заг. догляд за хворими, 1957, 142).
БА́НКА², и, ж., мор., геол. Підвищення морського дна, мілина в морі.
Часто вони [черепашки] налягають одна на одну і утворюють підводні підвищення — банки (Курс заг. геол., 1947, 172).
БА́НКА³, и, ж., мор. Лавка для сидіння веслярів у човні.
Біля молодого на лавці, яка в моряків називається банкою, біліла в темряві дерев’яна милиця (Кучер, Голод, 1961, 221);
Шлюпка стрибнула вгору, вниз, хвиля покрила з головою людей. Володя відчув, що він уже не сидить на банці і його ноги не торкаються днища (Донч., III, 1956, 229).
Значення в інших словниках
- банка — Дивись ринський [IV] — посуд із бляхи [V] банка (21, 438), баночка (21, 438) – “банкнота”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
- банка — ба́нка 1 іменник жіночого роду посудина * Але: дві, три, чотири ба́нки ба́нка 2 іменник жіночого роду мілина * Але: дві, три, чотири ба́нки ба́нка 3 іменник жіночого роду лавка * Але: дві, три, чотири ба́нки Орфографічний словник української мови
- банка — БАНКА – БАНЬКА Банка1, -и, д. і м. -ці. 1. Скляна, металева, пластикова посудина переважно циліндричної форми: консервна банка. 2. мед. Невелика грушоподібна склянка. Банка2. Мілина в морі. Банька. 1. Переважно глиняна звужена вгорі посудина для води. Літературне слововживання
- банка — I -и, ж. 1》 Скляна, металева і т. ін. посудина перев. циліндричної форми. || Бляшана коробка для консервів. Лейденська банка фіз. — лабораторний прилад для нагромадження електрики. 2》 мед., звичайно мн. банки, -нок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- банка — Пушка, слоїк Словник чужослів Павло Штепа
- банка — БА́НКА¹, и, ж. 1. Скляна, металева і т. ін. посудина перев. циліндричної форми. Я тобі ще банку варення дам, коли миром (В. Підмогильний); У них знайдено .. по кілька скляних банок, у яких лежить якась пахуча біла й рожева мазь (В. Словник української мови у 20 томах
- банка — ба́нка вул. пляшка (Лучук)|| = бутелька Лексикон львівський: поважно і на жарт
- банка — (-и) ж. 1. жрм, мол., крим. Пляшка вина, горілки. БСРЖ, 49; СЖЗ, 15; ЯБМ, 1, 62. Словник жарґонної лексики української мови
- банка — Баночка, бутель, бутлик, слоїк, слоїчок Словник синонімів Вусика
- банка — ба́нка (від голл. bank – мілина) 1. Ділянка морського дна, над якою глибина значно менша від навколишньої. 2. Сидіння для гребців у шлюпках. Словник іншомовних слів Мельничука
- банка — (фр. — сидіння) 1. Лава у громадській споруди, де сідали згідно посаді, заслугам і знатності родового походження. Характерна для середньовічної Московії. 2. Те саме, що банк2. Архітектура і монументальне мистецтво
- банка — Банка, -ки ж. Гульденъ. Вх. Зн. 1) велика банка. Десять гульденовъ. Шух. І. 85. ум. баночка. Словник української мови Грінченка