барани

БАРАНИ́, і́в, мн., діал. Кожух з овечих шкур.

Врешті він накинув барани й вийшов (Коцюб., І, 1955, 410).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барани — -ів, мн., діал. Кожух з овечих шкур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. барани — БАРАНИ́, і́в, мн., діал. Кожух з овечих шкур. Врешті він накинув барани й вийшов (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах