1. Словник української мови в 11 томах

барикада

БАРИКА́ДА, и, ж. Укріплення, загородження, що служить захистом під час вуличних боїв.

На верху барикади, під самим костьолом, стояв високий мужчина в сорочці і камізельці, без шапки і сурдута (Фр., VI, 1951, 157);

Про Жовтень Великий — бої, барикади Розкаже червоний наш стяг (Мур., Піонер, слово, 1951, 82);

*Образно. Шляхом перекопським без кінця рухаються червоні війська.. В усіх.. піднесений, радісний настрій. Зламано останню барикаду білого світу. Те, за що так довго билися, нарешті настало. Мир! (Гончар, Таврія.., 1957, 722).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барикада — барика́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. барикада — Завал, перегорода, перекриття, БАР'ЄР, Словник синонімів Караванського
  3. барикада — -и, ж. Укріплення, загородження, що служить захистом під час вуличних боїв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. барикада — Загорожа, перепона, див. бар'єр, бараж Словник чужослів Павло Штепа
  5. барикада — БАРИКА́ДА, и, ж. Укріплення, загородження, що служить захистом під час вуличних боїв. На верху барикади, під самим костьолом, стояв високий мужчина в сорочці і камізельці, без шапки і сурдута (І. Словник української мови у 20 томах
  6. барикада — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  7. барикада — барика́да (франц. barricade, від barrique – бочка) штучне загородження з підручних матеріалів поперек вулиць, шляхів, яке застосовується здебільшого у вуличних боях, зокрема під час збройних повстань. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. барикада — Барика́да, -ди; -ка́ди, -ка́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)