1. Словник української мови в 11 томах

бархатин

БАРХАТИ́Н, у, ч., діал. Рід тканини.

Стоять скрізь столи, застеляні дорогими килимами, рядочками креселка з червоного бархатину (Вас., І, 1959, 107);

Міліціонери непорушне стояли при дверях, занавішених червоним бархатином (Тич., III, 1957, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бархатин — бархати́н іменник чоловічого роду рід тканини діал. Орфографічний словник української мови
  2. бархатин — -у, ч., діал. Рід тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бархатин — БАРХАТИ́Н, у, ч., діал. Рід тканини. Стоять скрізь столи, застеляні дорогими килимами, рядочками креселка [кріселка] з червоного бархатину (С. Васильченко); Міліціонери непорушно стояли при дверях, занавішених червоним бархатином (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах