басище
БАСИ́ЩЕ, а, ч. і с. Збільш. до бас 1.
Тиша. І нагло з-за спини басище: — Ану, розступись! (Головко, II, 1957. 35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- басище — баси́ще іменник чоловічого або середнього роду Орфографічний словник української мови
- басище — -а, ч. Збільш. до бас 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- басище — БАСИ́ЩЕ, а, ч. і с., розм. Збільш. до бас 1. Тиша. І нагло з-за спини басище: – Ану, розступись! (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
- басище — див. бас Словник синонімів Вусика
- басище — Басище, -ща м. ув. отъ бас. Словник української мови Грінченка