бачений

БА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до ба́чити 2.

Він пробував зосередитись докладніше над тим, що так тягне його до неї, незнайомої, перший раз баченої (Фр., VI, 1951, 241);

І земля, і села пішли знайомі, немов уже бачені колись давно (Гончар, І, 1954, 288);

// ба́чено, безос. присудк. сл.

— Вже ж такого розору, вогню та нівечення від сотворіння світу не бачено (Довж., І, 1958, 343);

// у знач. ім. ба́чене, ного, с. Те, що хто-небудь бачив.

Удова слуха, часочком сама що-небудь промовить про бачене, про чуте (Вовчок, І, 1955, 314).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бачений — ба́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. бачений — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до бачити 2). || бачено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. бачене, -ного, с. Те, що хто-небудь бачив. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бачений — БА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ба́чити 2. І поробив цар [Соломон] .. сходи для Господнього дому та для дому царського, і гуслі, і арфи для співаків. І такі речі, як вони, не бачені перед тим в юдейському краї! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  4. бачений — Ба́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)