башличок

БАШЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до башли́к.

Після вечері став збиратися Андрійко додому. Обдарувала Катря чим було небожа, обв’язала башличком на мороз (Головко, II, 1957, 215).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. башличок — башличо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. башличок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до башлик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. башличок — БАШЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до башли́к. Після вечері став збиратися Андрійко додому. Обдарувала Катря чим було небожа, обв'язала башличком на мороз (А. Головко). Словник української мови у 20 томах