1. Словник української мови в 11 томах

баяніст

БАЯНІ́СТ, а, ч. Музикант, що грав на баяні.

І встали хлопці в повен зріст. Аж пил у колі стелиться, І вже виводить баяніст "Берізку" і "Метелицю" (Мал., III, 1957, 284).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баяніст — баяні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. баяніст — [байан’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. баяніст — -а, ч. Музикант, що грає на баяні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. баяніст — БАЯНІ́СТ, а, ч. Музикант, що грає на баяні. Тут було вільніше. Товпилися тільки біля паперових килимів та біля баяністів, які награвали заморські мелодії, нещадно їх фальшивлячи (Б. Харчук); Цегляні сарайці, лікарняні понурі дахи. І, як пил, осіда містечкова пиха баяністів (Г. Усач). Словник української мови у 20 томах