бебех
БЕБЕ́Х, діал. БЕБЕ́ВХ, виг.
1. Звуконаслідування, що відтворює звук від падіння, удару по чомусь м’якому, пострілу.
2. розм. Уживається як присудок за знач. бебе́хнути і бебе́хнутися.
Хома дума собі: "Чому сей скарб та не розсипається? Еге, знаю!" Та з сим словом хряп дідуся по щоці… а той бебех об землю… (Кв.-Осн., II, 1956, 230);
Інший рветься З усієї сили За долею; от-от догнав І — бебех в могилу! (Шевч., І, 1951, 274);
Налетіла друга [муха] — і бебевх у молоко (Круш., Буденний хліб, 1960, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бебех — бебе́х вигук незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- бебех — діал. бебевх, виг. 1》 Звуконаслідування, що відтворює звук від падіння, удару по чомусь м'якому, пострілу. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. бебехнути і бебехнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бебех — БЕБЕ́Х, діал. БЕБЕ́ВХ, виг. 1. Звуконаслідування, що відтворює звук від пострілу, падіння, удару по чомусь м'якому. Щойно ми наблизилися до будинку, ота бурулька зірвалася – бебех – нам під ноги (з газ.). 2. розм. Уживається як присудок за знач. Словник української мови у 20 томах
- бебех — див. падати Словник синонімів Вусика
- бебех — Бебех! меж. Звукоподражаніе паденію или удару по чему-нибудь мягкому. От-от догнав... І бебех в могилу! Шевч. Словник української мови Грінченка