1. Словник української мови в 11 томах

бедуїни

БЕДУЇ́НИ, ів, мн. (одн. бедуї́н, а, ч.; бедуї́нка, и, ж.). Араби-кочовики.

[Одна арабка:] Паші смертельні вороги бедуїни вгляділи нас… їх коні, як вихрі, закрутились по піску. Засвистіли кулі в пальмовому листі (Н.-Лев., II, 1956, 448);

Одне тільки слово — мир — привело сюди, в Париж, у цей зал, негра з далекої африканської країни, бедуїна у білій чалмі, старенького індуса (Рибак, Час.., 1960, 860).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бедуїни — -ів, мн. (одн. бедуїн, -а, ч.; бедуїнка, -и, ж.). Араби-кочовики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бедуїни — БЕДУЇ́НИ, ів, мн. (одн. бедуї́н, а, ч.; бедуї́нка, и, ж.). Араби-кочовики. [Одна арабка:] Наші смертельні вороги бедуїни вгляділи нас... Засвистіли кулі в пальмовому листі (І. Словник української мови у 20 томах
  3. бедуїни — Кочові араб. племена, займаються розведенням і випасом верблюдів, кіз, овець і коней; дедалі частіше переходять на осілий спосіб життя. Універсальний словник-енциклопедія