безводдя

БЕЗВО́ДДЯ, БЕЗВІ́ДДЯ, я, с. Відсутність, нестача води у водоймищах.

На безвідді і рак риба (Номис, 1864, № 9799);

Як у літню спеку, на безводді, надибавши невеличку течію бігучої води.., припадає чоловік до неї.., — так Христя з згагою прислухалася до того вечірнього клекоту… (Мирний, III, 1954, 112);

Я благав би марева в пустині: хто мусить погибати на безвідді, нехай же бачить хоч надію марну (Л. Укр., І, 1951, 168);

Земля почала горіти від безводдя (Стельмах, Хліб.., 1959, 591).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безводдя — безво́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безводдя — безвіддя, -я, с. Відсутність, нестача води у водоймищах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безводдя — БЕЗВО́ДДЯ, БЕЗВІ́ДДЯ, я, с. Відсутність, нестача води у водоймах. На безвідді і рак риба (Номис); Як у літню спеку, на безводді, надибавши невеличку течію бігучої води.., припадає чоловік до неї.. Словник української мови у 20 томах