безгрунтовий

БЕЗГРУНТО́ВИЙ, а, е.

1. Те саме, що безземе́льний.

Дані інвентарів цих [Ямпільського повіту] сіл про поділ селян на грунтових і безгрунтових такі: кількість перших зменшилася з 291 до 289 (Укр. іст. ж., 4, 1960, 39).

2. Який здійснюється не в грунті (про вирощування рослин).

Безгрунтове вирощування овочевих культур забезпечує більш раннє достигання плодів (Колг. Укр., 1, 1962, 33).