бездарно

БЕЗДА́РНО. Присл. до безда́рний.

Сценка [зустрічі], треба сказати, бездарно театралізована (Літ. газ., 15. XIІ 1954, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездарно — безда́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. бездарно — Присл. до бездарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездарно — БЕЗДА́РНО. Присл. до безда́рний. Сценка зустрічі, треба сказати, бездарно театралізована (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. бездарно — див. недбало Словник синонімів Вусика