бездарно
БЕЗДА́РНО. Присл. до безда́рний.
Сценка [зустрічі], треба сказати, бездарно театралізована (Літ. газ., 15. XIІ 1954, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бездарно — безда́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- бездарно — Присл. до бездарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бездарно — БЕЗДА́РНО. Присл. до безда́рний. Сценка зустрічі, треба сказати, бездарно театралізована (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- бездарно — див. недбало Словник синонімів Вусика