1. Словник української мови в 11 томах

бездолець

БЕЗДО́ЛЕЦЬ, льця, ч., рідко. Нещаслива людина; нещасливець.

Чого ж мене гонить повсюди догана, Що я захищаю бездольця від пана? (Стар., Поет. тв., 1958, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездолець — бездо́лець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. бездолець — -льця, ч., рідко. Нещаслива людина; нещасливець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездолець — БЕЗДО́ЛЕЦЬ, льця, ч., рідко. Нещаслива людина; нещасливець. Чого ж мене гонить повсюди догана, Що я захищаю бездольця від пана? (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах
  4. бездолець — див. нещасливий Словник синонімів Вусика
  5. бездолець — Бездолець, -льця м. Несчастный человѣкъ. Желех. Словник української мови Грінченка