безжалісно
БЕЗЖА́ЛІСНО. Присл. до безжа́лісний.
Жалкував він тепер за.. чорнявими та палкими дівчатами, котрих він замолоду так безжалісно з ума зводив… (Мирний, II, 1954, 132);
Оленка спритно здіймає рибу з гачка і кладе її живу безжалісно в торбину (Турч., Зорі.., 1950, 363);
*Образно. Сонце безжалісно пече його лису непокриту голову (Собко, Шлях.., 1948, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безжалісно — безжа́лісно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безжалісно — Присл. до безжалісний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безжалісно — БЕЗЖА́ЛІСНО. Присл. до безжа́лісний. Жалкував він тепер за .. чорнявими та палкими дівчатами, котрих він замолоду так безжалісно з ума зводив... (Панас Мирний); Оленка спритно здіймає рибу з гачка і кладе її живу безжалісно в торбину (А. Словник української мови у 20 томах
- безжалісно — Безжа́лісно і безжа́льно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)