беззвучність
БЕЗЗВУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до беззву́чний.
Швидкий, як блиск грози, Григорій Встає в беззвучності суворій І рвучко б’є вперед штиком (Бажан, І, 1946, 151).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- беззвучність — беззву́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- беззвучність — -ності, ж. Абстр. ім. до беззвучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- беззвучність — БЕЗЗВУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до беззву́чний. Швидкий, як блиск грози, Григорій Встає в беззвучності суворій І рвучко б'є вперед штиком (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
- беззвучність — див. тиша Словник синонімів Вусика
- беззвучність — Беззву́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)