безздоров’я
БЕЗЗДОРО́В’Я, я, с., діал. Кволість, хворобливість.
— Хай господь того покарає, хто сміється з твого безздоров я, а тобі, сину, не можна встрявати у важку роботу (Л. Янов., І, 1959, 91).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безздоров’я — Безздоро́в’я, -в’я, -в’ю, -в’ям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)