безздоров’я

БЕЗЗДОРО́В’Я, я, с., діал. Кволість, хворобливість.

— Хай господь того покарає, хто сміється з твого безздоров я, а тобі, сину, не можна встрявати у важку роботу (Л. Янов., І, 1959, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безздоров’я — Безздоро́в’я, -в’я, -в’ю, -в’ям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)