безкінечний

БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ див. безконе́чний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безкінечний — безкіне́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безкінечний — див. безконечний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безкінечний — БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ див. безконе́чний. Словник української мови у 20 томах
  4. безкінечний — див. безмежний Словник синонімів Вусика
  5. безкінечний — БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил. Словник синонімів української мови