1. Словник української мови в 11 томах

безлюдно

БЕЗЛЮ́ДНО, у знач. присудк. сл. Про відсутність людей де-небудь.

Скрізь безлюдно на дорозі (Гл., Вибр., 1957, 155);

В вузьких вуличках.. було безлюдно і сумно (Коцюб., II, 1955, 403);

На острові безлюдно, тихо, лиш потривожена чайка стогне (Вол., Самоцвіти, 1952, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безлюдно — безлю́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безлюдно — у знач. присудк. сл. Про відсутність людей де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безлюдно — БЕЗЛЮ́ДНО, пред. Про відсутність людей де-небудь. Скрізь безлюдно на дорозі (Л. Глібов); В вузьких вуличках .. було безлюдно і сумно (М. Коцюбинський); На подвір'ї було безлюдно й тихо (В. Винниченко); На острові безлюдно, тихо, лиш потривожена чайка стогне (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах
  4. безлюдно — Анікогісінько, анікого, безлюддя, відлюддя, відлюдно, нікогісінько, нікого, одиноко, окремішньо, самітно, самотинно, самотно, самотньо, порожньо, пусто Фразеологічні синоніми: ані душі; ані живої душі; ані лялечки не видно; ані рудої миші... Словник синонімів Вусика
  5. безлюдно — Безлюдно нар. Безлюдно. Словник української мови Грінченка