1. Словник української мови в 11 томах

безлюдніти

БЕЗЛЮ́ДНІТИ, іє, недок., рідко. Ставати, робитися безлюдним.

Пустіє, безлюдніє вулиця (Гончар, Людина.., 1960, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безлюдніти — безлю́дніти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. безлюдніти — -іє, недок., рідко. Ставати, робитися безлюдним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безлюдніти — БЕЗЛЮ́ДНІТИ, іє, недок. Ставати, робитися безлюдним. Пустіє, безлюдніє вулиця (О. Гончар); Зіщулюються внизу, на вулицях, дерева, а вулиці безлюдніють (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
  4. безлюдніти — СПОРОЖНІ́ТИ (стати пустим, не зайнятим людьми), ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ЗБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ОБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ОБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ЗНЕЛЮДНІ́ТИ, СПУСТІ́ТИ, ОПУСТІ́ТИ рідше, ЗАПУСТІТИ підсил., СПУСТО́ШИТИСЯ підсил., ОСИРОТІ́ТИ підсил. — Недок. Словник синонімів української мови
  5. безлюдніти — Безлюдніти, -нію, -єш гл. Дѣлаться безлюднымъ. Желех. Словник української мови Грінченка