1. Словник української мови в 11 томах

безматерній

БЕЗМА́ТЕРНІЙ, я, є, заст. Який не має матері; осиротілий.

І не одну безматірню [безматерню] дитину від болесті [болісті] лихої рятувала (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безматерній — безма́терній прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. безматерній — безматірній, -я, -є, заст. Який не має матері; осиротілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безматерній — БЕЗМА́ТЕРНІЙ, я, є, заст. Який не має матері; осиротілий. І не одну безматірню [безматерню] дитину від болесті [болісті] лихої рятувала (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  4. безматерній — Безма́те[і]рній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безматерній — Безматерній, -я, -є Лишенный матери, сирота безъ матери. І не одну безматірню дитину від болести лихої рятувала, збірала сирот в затишну хатину. К. Бай. 138. Словник української мови Грінченка