1. Словник української мови в 11 томах

безнастанно

БЕЗНАСТА́ННО. Присл. до безнаста́нний.

Безнастанно підганяв [багач] своїх дітей і наймитів (Стеф., І, 1949, 124);

Ми будемо безнастанно удосконалювати свою бойову майстерність (Вишня, І, 1956, 310);

Паровоз, безнастанно збільшуючи рух, помчав до помосту (Десняк, II, 1955, 320).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безнастанно — (повсякчасно) безпереривно, безперебійно, безперервно, (без зупинки) безперестанку, безнастанно, безупинно, невпинно// весь час, без упину, без угаву, без зупинки. Словник синонімів Полюги
  2. безнастанно — безнаста́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. безнастанно — пр., безперестанно, безперестанку, безперестань, безперестану, безугавно, невпинно, безупинно, безустанно, ненастанно, безперервно, невгаваючи, ід. весь час, без упину, без угаву, без спину, нескінченним потоком, сов. без зупинки, жм. Словник синонімів Караванського
  4. безнастанно — Присл. до безнастанний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. безнастанно — БЕЗНАСТА́ННО. Присл. до безнаста́нний. Безнастанно підганяв [багач] своїх дітей і наймитів (В. Стефаник); Паровоз, безнастанно збільшуючи рух, помчав до помосту (О. Словник української мови у 20 томах
  6. безнастанно — див. безперервно; вічно Словник синонімів Вусика
  7. безнастанно — ПОСТІ́ЙНО (весь час, без перерв), БЕЗПЕРЕ́РВНО, БЕЗУПИ́ННО, НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО), НЕСПИ́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́НКУ, БЕЗПЕРЕ́СТАНУ, БЕЗНАСТА́ННО, НЕНАСТА́ННО, ПОВСЯКЧА́С, БЕЗЗМІ́ННО, БЕЗУСТА́ННО, НЕВІДСТУ́ПНО, НЕЗМІ́ННО, ПОВСЯКДЕ́ННО... Словник синонімів української мови
  8. безнастанно — Безнаста́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)