1. Словник української мови в 11 томах

безостий

БЕЗО́СТИЙ, а, е. Який не має остей, остюків.

Твердий безостий колос [пшениці] б’є по руках, а стебло лізе під ноги (Коцюб., II, 1955, 227);

Схили засівали сумішшю стоколоса безостого та еспарцету піщаного (Колг. Укр., 4, 1957, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безостий — безо́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безостий — -а, -е. Який не має остей, остюків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безостий — БЕЗО́СТИЙ, а, е. Який не має остей, остюків. Твердий безостий колос [пшениці] б'є по руках, а стебло лізе під ноги (М. Коцюбинський); Схили засівали сумішшю стоколосу безостого та еспарцету піщаного (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. безостий — Безостий, -а, -е О колосьяхъ: безъ остей, безъ усовъ. Безоста пшениця. Словник української мови Грінченка