безпека

БЕЗПЕ́КА, и, ж. Стан, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує.

На сторожі миру й безпеки народів стоїть могутня співдружність соціалістичних країн (Ком. Укр., 5, 1966, 6);

За мурами лубенського замка, слава богу, можна почувати себе в цілковитій безпеці (Кач., Вибр., 1953, 5).

Те́хніка безпе́ки — технічні умови й засоби, які усувають небезпеку, запобігають небезпеці.

Коли агрегат у роботі, треба особливу увагу звертати на техніку безпеки (Колг. Укр., 4, 1958, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпека — безпе́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безпека — Безпечність, г. безпеченство; забезпека. Словник синонімів Караванського
  3. безпека — [беизпека і беиспека] -кие, д. і м. -ец'і Орфоепічний словник української мови
  4. безпека — -и, ж. Стан, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує. Безпека інформації (даних) — захищеність інформації (даних) від несанкціонованих дій (випадкових чи навмисних). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. безпека — БЕЗПЕ́КА, и, ж. Стан, коли кому-, чому-небудь ніхто і ніщо не загрожує. Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, – говорить Господь, – поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  6. безпека — (англ. safety) створювані системою умови, що гарантують запобігання витіканню конфіденційної інформації, порушенню таємниці, здійсненню диверсій, сприяють збереженню екосистеми та здоров’я людини. Економічний словник
  7. безпека — Безпе́ка, -ки, -ці; безпе́ки, -пек Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. безпека — Безпека, -ки ж. 1) Безопасность. 2) для безпеки. Для прочности. Шух. I. 277. Словник української мови Грінченка