1. Словник української мови в 11 томах

безперебійний

БЕЗПЕРЕБІ́ЙНИЙ, а, е. Який відбувається без затримок, перебоїв; безперервний.

Лінія електропередачі вважається готовою до роботи, якщо по ній може бути гарантоване безперебійне подавання споживачам якісної електричної енергії (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 29);

Гармаш домовився з майстром і підготував піч Василя Пилиповича до безперебійної роботи (Донч., VI, 1957, 463).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безперебійний — безперебі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безперебійний — -а, -е. Який відбувається без затримок, перебоїв; безперервний. Безперебійне постачання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безперебійний — БЕЗПЕРЕБІ́ЙНИЙ, а, е. Який відбувається без затримок, перебоїв; безперервний. Гармаш домовився з майстром і підготував піч Василя Пилиповича до безперебійної роботи (О. Словник української мови у 20 томах
  4. безперебійний — БЕЗПЕРЕБІ́ЙНИЙ (про роботу, діяльність чого-небудь — який відбувається без перебоїв, простоїв, затримки), БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗВІДМО́ВНИЙ (про роботу якогось механізму, машини і т. ін.). Словник синонімів української мови