безперервка

БЕЗПЕРЕ́РВКА, и, жін., розм. Організація праці, при якій робочий процес відбувається безперервно, без зупинок.

— Близько півроку думав я про переведення свого цеху на безперервку (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 414).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безперервка — безпере́рвка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. безперервка — БЕЗПЕРЕ́РВКА, и, ж., розм., рідко. Організація праці, при якій робочий процес відбувається безперервно, без зупинок. – Близько півроку думав я про переведення свого цеху на безперервку (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах