1. Словник української мови в 11 томах

безперешкодно

БЕЗПЕРЕШКО́ДНО. Присл. до безперешко́дний.

Вони рушили безперешкодно всі гуртом із здобиччю своєю до корабля (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 310).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безперешкодно — безперешко́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безперешкодно — Присл. до безперешкодний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безперешкодно — БЕЗПЕРЕШКО́ДНО. Присл. до безперешко́дний. Вони рушили безперешкодно всі гуртом із здобиччю своєю до корабля (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Словник української мови у 20 томах