безпечно

БЕЗПЕ́ЧНО.

1. Присл. до безпе́чний 1, 2.

Ніхто його [лева] вже не боїться. Усяк безпечно йде дивиться (Гл., Вибр., 1957, 41);

Поміж коноплі та кукурудзи він заліз безпечно аж до передмістя (Фр., IV, 1950, 91);

Солдати йшли безпечно, не криючись, перегукуючись між собою (Кач., Вибр., 1953, 303);

// у знач. присудк. сл.

— Тут мені безпечно. Ніякої тітки, ніякої дядини сюди й ворон кості не занесе (Н.-Лев., IV, 1956, 258);

Навіть вночі сюди під’їздити було не зовсім безпечно (Гончар, Таврія.., 1957, 650).

2. присл., рідко. Те саме, що безтурбо́тно; безжурно.

Зими там, кажуть, не буває. Гуляй, безпечно живучи (Гл., Вибр., 1957, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпечно — Напевно [XIII] Словник з творів Івана Франка
  2. безпечно — безпе́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. безпечно — 1》 Присл. до безпечний 1), 2). || у знач. присудк. сл. 2》 присл., рідко. Те саме, що безтурботно; безжурно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безпечно — БЕЗПЕ́ЧНО. 1. Присл. до безпе́чний 1, 2. У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Ніхто його [лева] вже не боїться. Усяк безпечно йде дивиться (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. безпечно — Безпе́чно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. безпечно — Безпечне, безпечно нар. Безопасно. Алкане-паша, Трапезонське княжа! безпечно гуляй. АД. І. 212. Там собі безпечно дев'ятого дня спочивок мали. АД. І. 117. --------------- Безпечно см. безпечне. Словник української мови Грінченка