1. Словник української мови в 11 томах

безповітряний

БЕЗПОВІ́ТРЯ́НИЙ, а, е. Не заповнений повітрям.

Він відчув себе так, наче раптом опинився в безповітряному просторі (Шовк., Інженери, 1956, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безповітряний — безпові́тря́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безповітряний — -а, -е. Не заповнений повітрям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безповітряний — БЕЗПОВІ́ТРЯ́НИЙ, а, е. Не заповнений повітрям. Він відчув себе так, наче раптом опинився в безповітряному просторі (Ю. Шовкопляс); Люди, якої б високості духу вони не сягали, живуть не в безповітряному просторі... Словник української мови у 20 томах