1. Словник української мови в 11 томах

безпомильно

БЕЗПОМИ́ЛЬНО, рідко. Присл. до безпоми́льний.

Він снайпер був, він гостре око мав. Він бив по ворогові безпомильно (Рильський, II, 1956, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпомильно — безпоми́льно прислівник безпомилково незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. безпомильно — Присл. до безпомильний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпомильно — БЕЗПОМИ́ЛЬНО. Присл. до безпоми́льний. Він снайпер був, він гостре око мав. Він бив по ворогові безпомильно (М. Рильський); Марія ще не настільки сформована особистість, щоб орієнтуватись одразу і безпомильно (М. Словник української мови у 20 томах