1. Словник української мови в 11 томах

безправний

БЕЗПРА́ВНИЙ, а, е. Який не має ніяких прав.

Наш закон вперше в історії викреслив усе те, що робило жінок безправними (Ленін, 28, 1951, 157);

Неначе з усього світу зійшлися такі ж, як і він сам, гнані й безправні в минулому, а тепер готові все перенести ради іншого життя (Гончар, Таврія.., 1957, 705).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безправний — безпра́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безправний — -а, -е. Який не має ніяких прав. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безправний — БЕЗПРА́ВНИЙ, а, е. Який не має ніяких прав. Безправний, нешанований, брудний, малоосвічений учитель .. не може забезпечити державі гарну молодь (О. Словник української мови у 20 томах
  4. безправний — ПРИГНО́БЛЕНИЙ (позбавлений прав, можливості вільно жити), ГНО́БЛЕНИЙ, БЕЗПРА́ВНИЙ, ПРИГНІ́ЧЕНИЙ, ПРИДА́ВЛЕНИЙ. Людину робить велика віра і .. немає шляхетнішої цілі за віддане служіння пригнобленій нації (Є. Словник синонімів української мови
  5. безправний — Безпра́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. безправний — Безправний, -а, -е Беззаконный. Ном. № 8283. Словник української мови Грінченка